Автор: admin - Бер 12
Ступінь спотворення синусоїдальних сигналів лініями зв’язку оцінюється по таких характеристиках, як загасання і смуга пропускання.
Загасання показує, наскільки зменшується потужність еталонного синусоїдального сигналу на виході лінії зв’язку по відношенню до потужності сигналу на вході цієї лінії. Загасання А зазвичай вимірюється в децибелах, дб (decibel, dB) і обчислюється за наступною формулою:
А = 10 log10 Рвых/Рвх.
Тут Рвих – потужність сигналу на виході лінії, Рвх – потужність сигналу на вході лінії.
Оскільки потужність вихідного сигналу кабелю без проміжних підсилювачів завжди менша, ніж потужність вхідного сигналу, загасання кабелю завжди є негативним величиною.
Ступінь загасання потужності синусоїдального сигналу при проходженні їм по лінії зв’язку зазвичай залежить від частоти синусоїди, тому повною характеристикою буде залежність загасання від частоти у всьому діапазоні, що представляє для практики (мал. 4.9). Разом з цією характеристикою можна також використовувати такі характеристики лінії зв’язку, як амплітудно-частотну і фазо-частотну залежності.
Дві останні характеристики дають точніше уявлення про характер передачі сигналів через лінію зв’язку, чим характеристика загасання, оскільки на їх основі, знаючи форму початкового сигналу, завжди можна знайти форму вихідного сигналу.
Мал. 4.9. Залежність загасання від частоти
Для цього необхідно знайти спектр вхідного сигналу, перетворити амплітуду складових його гармонік відповідно до амплітудно-частотної характеристики, а фазу – відповідно до фазо-частотної характеристики, а потім знайти форму вихідного сигналу, склавши або проінтегрував перетворені гармоніки.
Загасання є більш узагальненою характеристикою лінії зв’язку, оскільки дозволяє судити не про точну форму сигналу, а про його потужність (інтегральною результуючою від форми сигналу).
Але на практиці загасання частіше використовується як характеристика ліній зв’язку, зокрема, в стандартах на таку важливу складову лінії зв’язку, як кабель, загасання є однією з основних характеристик.
Найчастіше при описі параметрів лінії зв’язку приводяться значення за-туханія всього в декількох точках загальної залежності, при цьому кожна з цих крапок відповідає певній частоті, на якій вимірюється загасання. От-дельноє значення загасання називають коефіцієнтом загасання.
Застосування всього декількох значень замість повної характеристики зв’язане, з однією сто-рони, з прагненням спростити вимірювання при перевірці якості лінії, а з іншого боку, на практиці часто наперед відома основна частота переда-ваємого сигналу, тобто та частота, гармоніка якої має найбільшу амплітуду і потужність.