Автор: admin - Гру 23
Гетерогенність – невід’ємна якість будь-якої крупної обчислювальної мережі, і на узгодження різнорідних компонентів системні інтегратори і ад-міністратори витрачають велику частину свого часу. Тому будь-який засіб, що обіцяє перспективу зниження неоднорідності мережі, привертає пильний інтерес мережевих фахівців.
Технологія асинхронного режиму передачі (Asynchronous Transfer Mode, АТМ) розроблена як єдиний універсальний транспорт для нового покоління мереж з інтеграцією послуг, які називаються широкосмуговими мережами ISDN (BROADBAND-ISDN, B-ISDN).
По планах розробників одноманітність, що забезпечується АТМ, полягатиме в тому, що одна транспортна технологія зможе забезпечити декілька перерахованих нижче можливостей.
Передачу в рамках однієї транспортної системи комп’ютерного і мультимедійного (голос, відео) трафіку, чутливого до затримок, причому для кожного виду трафіку якість обслуговування відповідатиме його потребам.
Ієрархію швидкостей передачі даних, від десятків мегабіт до декілька гигабіт в секунду з гарантованою пропускною спроможністю для відповідальних додатків.
Загальні транспортні протоколи для локальних і глобальних мереж.
Збереження наявної інфраструктури фізичних каналів або фізичних протоколів: Ti/Ei, ТЗ/ЕЗ, SDH STM-n, FDDI.
Взаємодія з успадкованими протоколами локальних і глобальних мереж: IP, SNA, Ethernet, ISDN.
Головна ідея технології асинхронного режиму передачі була висловлена достатньо давно – цей термін ввела лабораторія Bell Labs ще в 1968 році. Основною технологією, що розробляється, тоді була технологія ТОМ з синхронними методами комутації, заснованими на порядковому номері байта в об’єднаному кадрі.
Головний недолік технології ТОМ, яку також називають технологією синхронної передачі STM (Synchronous Transfer Mode), полягає в неможливості перерозподіляти пропускну спроможність об’єднаного каналу між підканалами. У ті періоди часу, коли по підканалу не передаються призначені для користувача дані, об’єднаний канал все одно передає байти цього підканалу, заповнені нулями.
Спроби завантажити періоди простою підканалів приводять до необхідності введення заголовка для даних кожного підканалу. У проміжній технології STDM (Statistical TDM), яка дозволяє заповнювати періоди простою передачею пульсацій трафіку інших підканалів, дійсно вводяться заголовки, що містять номер підканалу.
Дані при цьому оформляються в пакети, схожі по структурі на пакети комп’ютерних мереж. Наявність адреси у кожного пакету дозволяє передавати його асихронно, оскільки місцеположення його відносно даних інших підканалів вже не є його адресою.
Асинхронні пакети одного підканалу вставляються у вільні тайм-слоти іншого підканалу, але не змішуються з даними цього підканалу, оскільки мають власну адресу.
- Технологія АТМ Висновки
- Технологія FDDI
- Основні принципи технології АТМ
- Технологія Token Ring Висновки
- Рівень адаптації AAL
Pages: 1 2