Онлайн руководство по CISCO

Автор: Січ 27

Мережевий рівень відповідає за маршрутизацію в об’єднаній мережі і мережеву адресацію, тобто за пересилку трафіку між пристроями, які не підключені локально. Маршрутизатори (router) або інші пристрої рівня 3 діють на мережевому рівні і забезпечують в об’єднаній мережі службу маршрутизації.

Коли в інтерфейс маршрутизатора поступає пакет, перевіряється IP-адреса призначення. Якщо пакет не направлений самому маршрутизатору, то цей пристрій шукає в своїй таблиці маршрутизації цільову адресу мережі призначення. Після цього вибирається вихідний інтерфейс для пакету. Після ділення на кадри пакет пересилається за межі локальної мережі.
Якщо ж в таблиці маршрутизації не буде знайдена мережа призначення, то маршрутизатор просто відкидає (відкидає) пакет.

На мережевому рівні використовуються пакети двох типів: даних і оновлень маршрутів (шляхів).

Читать далее »

Автор: Гру 16

В табл. 7.3 і 7,4 зведені основні обмеження і характеристики стандар-тов Ethernet.

Таблиця 7.3. Загальні обмеження для всіх стандартів Ethernet

Читать далее »

Автор: Лис 26

Для спрощення розрахунків зазвичай використовуються довідкові дані IEEE, що містять значення затримок розповсюдження сигналів в повторітелях, приймачах-передавач і різних фізичних середовищах. У табл. 7:5 приведені дані, необхідні для розрахунку значення PDV для всіх фізичних стандартів мереж Ethernet. Бітовий інтервал позначений як bt.

Таблиця 7.5. Дані для розрахунку значення PDV

Читать далее »

Автор: Жов 20

Перш ніж перейти до класифікації протоколів маршрутизації, необхідно відзначити, що існують такі способи просування пакетів в складених мережах, які взагалі не вимагають наявності таблиць маршрутизації в маршрутизаторах, а значить, і протоколів маршрутизації.

Читать далее »

Автор: Жов 19

В тих випадках, коли маршрутизація здійснюється на підставі таблиць, розрізняють статичну і адаптивну (динамічну) маршрутизацію. У першому випадку таблиці складаються і вводяться в пам’ять кожного маршрутизатора |ручную адміністратором мережі, всі записи в таблиці мають статус «статичних» (static), що подразумеваєт нескінченний термін їх життя.
При зміні Стану якого-небудь елементу мережі адміністраторові необхідно терміново внести зміни в таблиці маршрутизації тих маршрутизаторів, для яких така зміна вимагає зміни маршруту (або маршрутів) проходження пакетів, – інакше мережа працюватиме некоректно, і пакети або взагалі перестануть доходити до мережі призначення, або їх маршрут виявиться не раціональним.
Таким чином, при статичній маршрутизації протоколи маршрутизації виявляються незатребуваними, оскільки всю їх роботу виконує один або декілька адміністраторів.

Адаптивна маршрутизація забезпечує автоматичне оновлення таблиць маршрутизації після зміни конфігурації мережі. Для адаптації таблиць якраз і потрібні протоколи маршрутизації. Ці протоколи працюють на основі алгоритмів, що дозволяють всім маршрутизаторам збирати інформацію про топологію зв’язків в мережі, оперативно відпрацьовує всі зміни конфігурації зв’язків.
У таблицях маршрутизації при адаптивній маршрутизації зазвичай є інформація про інтервал часу, протягом якого даний маршрут залишатиметься дійсним. Цей час називають часом життя маршруту (Time Те Live, TTL), Якщо після закінчення часу життя існування маршруту не підтверджується протоколом маршрутизації, то він вважається неробочим, пакети по ньому більше не посилаються.

Протоколи маршрутизації можуть бути розподіленими і централізован-нимі. При розподіленому підході в мережі відсутні які-небудь виділені маршрутизатори, які збирали б і узагальнювали топологічну інформа-цию: ця робота розподіляється між всіма маршрутизаторами мережі.
Кожен маршрутизатор будує свою власну таблицю маршрутизації, грунтуючись на даних, що отримуються по протоколу маршрутизації від решти маршрути-заторів мережі.

Читать далее »