Ethernet – це найпоширеніший на сьогоднішній день стандарт локальних мереж. Загальна кількість мереж, що працюють по протоколу Ethernet в даний час, оцінюється в декілька мільйонів. Автор: Гру 12
В 1980 році в інституті IEEE був організований комітет 802 по стандартизації локальних мереж, в результаті роботи якого було прийнято сімейство стандартів IEEE 802.x, які містять рекомендації по проектуванню нижніх рівнів локальних мереж. Пізніше результати роботи цього комітету лягли в основу комплексу міжнародних стандартів ISO 8802-1.X.
Ці стандарти були створені на основі дуже поширених фірмових стандартів мереж Ethernet, ArcNet і Token Ring.
Помімо IEEE в роботі по стандартизації протоколів локальних мереж брали участь і інші організації. Так, для мереж, що працюють на оптоволокне, американським інститутом по стандартизації ANSI був розроблений стандарт FDDI, що забезпечує швидкість передачі даних 100 Мбит/с.
Стандарти сімейства IEEE 802.x охоплюють тільки два нижні рівні семирівневої моделі OSI – фізичний і канальний. Це пов’язано з тим, що саме ці рівні найбільшою мірою відображають специфіку локальних мереж. Старші ж рівні, починаючи з мережевого, в значній мірі мають загальні риси як для локальних, так і для глобальних мереж.
Специфіка локальних мереж також знайшла своє віддзеркалення в розділенні канального рівня (Data Link Layer) на два підрівні, які часто також називають рівнями:
комітет, мережа, протокол, рівень, робота, стандарт, технологія,Автор: Гру 11
Історично перші мережі технології Ethernet були створені на коаксіальному кабелі діаметром 0,5 дюйма. Надалі були визначені і інші специфікації фізичного рівня для стандарту Ethernet, передачі даних, що дозволяють використовувати різні середовища.
Метод доступу CSMA/CD і всі тимчасові параметри залишаються одними і тими ж для будь-якої специфікації фізичного середовища технології Ethernet 10 Мбит/с.
Таблиця 7.2. Типи кадрів Ethernet, що підтримують реалізації популярних протоколів мережевого рівня
відстань, діаметр, кабель, передача, специфікація, стандарт, технологія,
Автор: Гру 9
Як середовище передачі даних 10-мегабитная мережі Ethernet використовує оптичне волокно. Оптоволоконниє стандарти як основний тип кабелю рекомендують достатньо дешеве багатомодове оптичне волокно, що володіє смугою пропускання 500-800 Мгц при довжині кабелю 1 км.
Допустимо і дорожче одномодове оптичне волокно із смугою пропускання в декілька гигагерц, але при цьому потрібно застосовувати спеціальний тип трансивера.
Автор: Гру 8
Стандарт 10Base-T прийнятий в 1991 році, як доповнення до існуючого набору стандартів Ethernet, і має позначення 802.31.
Мережі 10Base-T використовують як середовище дві неекрановані виті пари (Unshielded Twisted Pair, UTP). Багатопарний кабель на основі неекранованої витої пари категорії 3 (категорія визначає смугу пропускання кабелю, величину перехресних наведень NEXT і деякі інші параметри його якості, детальніше про категорії кабелів див.
підрозділ «Стандарти кабелів для будівель і кампусів» розділу «Структурована кабельна система» в розділі 9) телефонні компанії вже достатньо давно використовували для підключення телефонних апаратів усередині будівель. Цей кабель носить також назву Voice Grade, що говорить про те, що він призначений для передачі голосу.
Ідея пристосувати цей популярний вид кабелю для побудови локальних мереж виявилася дуже плідною, оскільки багато будівель вже було оснащено потрібною кабельною системою.
Залишалося розробити спосіб підключення мережевих адаптерів і іншого комунікаційного устаткування до витої пари так, щоб зміни в мережевих адаптерах і програмному забезпеченні мережевих операційних систем були б мінімальними в порівнянні з мережами Ethernet на коаксиале.
Це вдалося, тому перехід на виту пару вимагає тільки заміни трансивера мережевого адаптера або порту маршрутизатора, а метод доступу і всі протоколи канального рівня залишилися тими ж, що і в мережах Ethernet на коаксиале.