Автор: admin - Гру 8
Стандарт 10Base-T прийнятий в 1991 році, як доповнення до існуючого набору стандартів Ethernet, і має позначення 802.31.
Мережі 10Base-T використовують як середовище дві неекрановані виті пари (Unshielded Twisted Pair, UTP). Багатопарний кабель на основі неекранованої витої пари категорії 3 (категорія визначає смугу пропускання кабелю, величину перехресних наведень NEXT і деякі інші параметри його якості, детальніше про категорії кабелів див.
підрозділ «Стандарти кабелів для будівель і кампусів» розділу «Структурована кабельна система» в розділі 9) телефонні компанії вже достатньо давно використовували для підключення телефонних апаратів усередині будівель. Цей кабель носить також назву Voice Grade, що говорить про те, що він призначений для передачі голосу.
Ідея пристосувати цей популярний вид кабелю для побудови локальних мереж виявилася дуже плідною, оскільки багато будівель вже було оснащено потрібною кабельною системою.
Залишалося розробити спосіб підключення мережевих адаптерів і іншого комунікаційного устаткування до витої пари так, щоб зміни в мережевих адаптерах і програмному забезпеченні мережевих операційних систем були б мінімальними в порівнянні з мережами Ethernet на коаксиале.
Це вдалося, тому перехід на виту пару вимагає тільки заміни трансивера мережевого адаптера або порту маршрутизатора, а метод доступу і всі протоколи канального рівня залишилися тими ж, що і в мережах Ethernet на коаксиале.
Кінцеві вузли з’єднуються за допомогою двох витих пар по топології «крапка-крапка» із спеціальним пристроєм – багатопортовим повторітелем. Одна витаючи пара потрібна для передачі даних від станції до повторітелю (вихід Тх мережевого адаптера), а інша – для передачі даних від повторітеля до станції (вхід Rx мережевого адаптера). На мал. 7.10 показаний приклад трьохпортового повторітеля.
Повторітель приймає сигнали від одного з кінцевих вузлів і синхронно передає їх на всі свої решта портів, крім того, з якого поступили сигнали.
Багатопортові повторітелі в даному випадку зазвичай називаються концентраторами (англомовний термін – hub, або concentrator). Концентратор здійснює функції повторітеля сигналів на всіх відрізках витих пар, підключених до його портів, так що утворюється єдине середовище передачі даних – логічний моноканал (логічна загальна шина).
Повторітель виявляє колізію в сегменті у разі одночасної передачі сигналів по декількох своїм Rх-входам і посилає jam-послідовність на всі свої Тх-виходи.
Стандарт визначає бітову швидкість передачі даних 10 Мбит/с і максимальна відстань відрізка витої пари між двома безпосередньо зв’язаними вузлами (станціями і концентраторами) не більше 100 м за наявності витої пари якості не нижче за категорію 3.
Ця відстань визначається смугою пропускання витої пари – на довжині 100 м вона дозволяє передавати дані із швидкістю 10 Мбит/с при використанні манчестерського коду.