Архив на категорию: ‘Механізми профілізації і формування трафіку’ Category
Автор: Жов 29
Більшість вживаних методів оптимізації роботи мережі до недавніх пір були направлені на перерозподіл ресурсів окремого маршрутизатора між різними потоками, що протікали через нього. Саме цю задачу вирішують методи, об’єднані під загальною назвою Quality of Service (QOS).
В той же час такий могутній засіб, як вибір шляхів проходження трафіку, через мережу традиційно використовувався в багатьох типах мереж дуже примітивно. Адже від шляхів проходження трафіку (при його фіксованій інтенсивності) в першу чергу залежить завантаження маршрутизаторів і каналів, а значить, і ефективність використання мережі.
Далі ми розглянемо недоліки підходів вибору шляху, заснованих на критерії найкоротшої відстані до точки призначення, на прикладі IP-мереж як найбільш популярних в даний час.
Відоме, що всі протоколи маршрутизації, зокрема дистанційно-векторні, такі як RIP, і стани зв’язків, такі як OSPF і IS-IS, вибирають для трафіку, направленого в певну мережу, найкоротший маршрут відповідно до деякої метрики.
Вибраний шлях може бути раціональнішим, наприклад, якщо в розрахунок приймається номінальна пропускна спроможність каналів зв’язку або затримки, що вносяться ними, або менш раціональним, якщо враховується тільки кількість проміжних маршрутизаторів (хопов) між початковою і кінцевою мережами. Проте у будь-якому випадку вибирається єдиний маршрут, навіть якщо існує декілька альтернативних шляхів.
Класичним прикладом неефективності такого підходу є так звана «риба» – мережа з топологією, приведеною на мал. 15.9.
Не дивлячись на те що між маршрутизаторами А і Е існує два шляхи – верхній, через маршрутизатор В, і ніжній – через маршрутизатори З і D, – весь трафік від маршрутизатора А до маршрутизатора Е відповідно до принципів маршрутизації, прийнятих в IP-мережах, прямує по верхньому шляху.
Тільки тому, що нижній шлях небагато, на один хоп гірше, ніж верхній, він ігнорується, хоча він міг би працювати «паралельно» з верхнім шляхом.
Автор: Жов 28
Одним з могутніх, але не використовуваних раніше в IP-мережах методів впливу на ефективне використання ресурсів мережі є технологія інжинірингу трафіку (Traffic Engineering, ТІ).
У вузькому сенсі, найбільш відповідному назві, під ТІ розуміються методи і механізми, які дозволяють досягти збалансованого завантаження всіх ресурсів мережі шляхом раціонального вибору шляхів проходження трафіку через мережу.
Початковими даними для вибору шляхів є, по-перше, характеристики мережі, що передає, – її топологія, а також продуктивність складових її маршрутизаторів і каналів зв’язку (мал. 15.10), а по-друге, зведення про навантаження мережі, тобто про потоки трафіку, які мережа повинна передати між своїми прикордонними маршрутизаторами (мал. 15.11).
мережа, потік, протокол, рішення, ресурс, трафік, шлях,Автор: Жов 27
Існує декілька популярних алгоритмів, які рекомендується застосовувати для профілізації і формування трафіку в стандартах на механізми забезпечення QOS.
Автор: Жов 26
Алгоритм «відра токенов» (Token Bucket) застосовується як для профілізації, так і для формування, тобто згладжування, трафіку. Його мета – зменшення нерівномірності просування пакетів, коли із-за значної пульсації вони збиваються в щільні групи. Алгоритм ілюструє мал. 15.8.
Мал. 15.8. Алгоритм «відро токенов»
байт, відро, обєм, пакет, трафік, черга, швидкість,
Для того, щоб потоки трафіку обслуговувалися мережею з максимально можливою ефективністю, необхідно виконувати деяку попередню роботу по плануванню роботи мережі.