Автор: admin - Січ 3

Автоматизація процесу призначення IP адрес Для нормальної роботи мережі кожному мережевому інтерфейсу комп’ютера і маршрутизатора, на які приходитимуть і з яких відправлятимуться IP-пакети, повинна бути призначена IP-адреса.
Призначення IP-адрес може відбуватися уручну в результаті виконання процедури конфігурації інтерфейсу, яка для комп’ютера зводиться, наприклад, до заповнення системи екранних форм. При цьому адміністратор повинен пам’ятати, які адреси з наявної множини він вже використав для інших інтерфейсів, а які – ще вільні.
Навіть при не дуже великому розмірі мережі ця робота представляє для адміністратора рутинну, а часом і утомливу процедуру. Протокол Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP) звільняє администра-тора від цих проблем, автоматизуючи процес призначення IP-адрес.

DHCP може підтримувати автоматичний динамічний розподіл адрес, а також простіші способи ручного і автоматичного статичного призначення адрес. Протокол DHCP працює відповідно до моделі клієнтсервер. Під час старту системи комп’ютер, що є DHCP-клієнтом, посилає в мережу широкомовний запит на отримання IP-адреси.
DHCP-сервер відгукується і посилає повідомлення-відповідь, що містить IP-адресу і деякі інші конфігураційні параметри. Передбачається, що DHCP-клієнт і DHCP-сервер знаходяться в одній IP-мережі.

При ручній процедурі призначення статичних адрес активну участь бере адміністратор, який повідомляє DHCP-серверу інформацію про жорстку відповідність IP-адрес фізичним адресам або іншій идентифика-торі клієнтів. DHCP-сервер, користуючись цією інформацією, завжди видає певному клієнтові один і той же призначений йому адміністратором адреса.

При автоматичному статичному способі DHCP-сервер самостійно, без втручання адміністратора, вибирає клієнтові довільну IP-адресу з пу-ла наявних IP-адрес. Межі пулу задає адміністратор при конфігуріро-ванії DHCP-сервера. Адреса дається клієнтові з пулу в постійне користування, тобто з необмеженим терміном оренди.
Між ідентифікатором клієнта і його IP-адресою як і раніше, як і при ручному призначенні, існує постійна відповідність. Воно встановлюється у момент першого призначення DHCP-сервером IP-адреси клієнтові. При всіх подальших запитах сервер повертає клієнтові ту ж саму IP-адресу.

При динамічному розподілі адрес DHCP-сервер видає адреса клі-енту на обмежений час, званий часом оренди (lease duration), що дає можливість згодом повторно використовувати цю IP-адресу для назна-ченія іншому комп’ютеру.
Таким чином, крім основної переваги DHCP – автоматизації рутинної роботи адміністратора по конфігурірова-нію стека TCP/IP на кожному комп’ютері, динамічне розділення адрес в принципі дозволяє будувати IP-мережу, кількість вузлів в якій перевищує кількість IP-адрес, що є у розпорядженні адміністратора.

адміністратор, адреса, клієнт, компютер, мережа, призначення, сервер,
  1. Порядок призначення IP-адрес Висновки
  2. Класи IP-адрес
  3. Порядок призначення IP-адрес
  4. Централізований розподіл адрес
  5. Типи адрес стека TCPIP

Pages: 1 2

Комментирование закрыто.